Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безлюдний

Безлюдний, -а, -е. Безлюдный. К. Досв. 103. В степу безлюднім. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДНИЙ"
Блискалка, -ки, ж. Раст. Nuphar luteum. Вх. Уг. 227.
Вінця, -нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.
Кізяк, -ка́, м. Пометь, калъ домашнихъ животныхъ. До нашого берега ніщо добре не припливе — не кізяк, то тріска. Ном. № 2137. Ум. кізячо́к. Мнж. 1.
Ля́ля, -лі, ж. дѣтск. 1) Маленькое дитя. 2) = ля́лька. 8) Имя главной играющей дѣвушки въ весеннемъ хороводѣ того-же имени, устраиваемомъ 22 апрѣля, наканунѣ Юрьева дня; она сидить въ вѣнкѣ и зелени внутри танцующаго и поющаго вокругъ нея хоровода, у ногъ ея кладуть вѣнки изъ зелени, а она затѣмъ раздаетъ подругамъ молоко, сыръ, масло, вѣнки, и пр. Чуб. III. 29 — 30. Ум. ля́лька, ля́лечка.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ. Харьк. у.
Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Помняти, -мну, -неш, гл. и пр. = пом'я́ти и пр.
Поспільство, -ва, с. Простой народъ, чернь. К. ЧР. 71. Допекли (ляхи) козакам і поспільству. К. ЧР. 39.
Устка, -ток, с. мн. Ум. отъ уста.
Цмакати, -каю, -єш, гл. = цмо́кати. Сим. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛЮДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.