Зачорни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зачернить.
Маха́ти, -ха́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] махну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Махать, махнуть. Він ішов позад їх до клуні, тихо махаючи батогом. Ой як зійшов серед моря та й став потопати, червоною хустиною на берег махати. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Летить орел через море, крилечками маше. Мечем махнув. 2) Быстро бѣжать, побѣжать, ѣхать, поѣхать, плыть, поплыть, мчаться, помчаться, отправиться. Треба кобилу запрягати та на село махати. Махай додому, бравий мій козаче! А тоді за греблю оп'ять човнами махають. А як же пан Шрам махне за Дніпро? Про диво сеє як почули, то люде зараз в степ махнули. І в ростич хто куди махнули. За море махнули.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже.
Поцупити, -плю, -пиш, гл.
1) Потянуть, потащить.
2) Утянуть, утащить.
3) Потянуть, ударить. Через тин утікав та й не почеркнувся, як поцупив дядько ціпом, так я и осміхнувся.
Привалок, -лку, м. Неподвижная скамья, придѣлываемая къ лежанкѣ.
Пробі! сокращ. изъ про-біг. 1) Ради Бога. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток, тільки, пробі, не робіте сиротами діток. 2) Какъ междометіе употребляется въ значеніи: ради Бога спасите! караулъ! Пробі кричати. Як зустрів вовка, то кричав і «ратуйте!» і «пробі!», та ніхто не чує. 3) Какъ нарѣчіе: непремѣнно; сильно, крайне. Пробі оддайте нашому князю куницю, вашу красну дівицю. От пробі — Великдень! а він зовсім не великий. Пробі треба.
Путо, -та, с. Преимущ. во мн. пута.
1) Путы. Ой на волики налигачі, а на коники пута.
2) Кандалы. Закували запорожців в залізнії пута.
Свинарик, -ка, м. Ум. отъ свинарь.
Тверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Отрезвлять.
Шлямівка, -ки, ж. Очистка дна пруда.
