Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безлітний

Безлітний, -а, -е, безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. Чуб. III. 11. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛІТНИЙ"
Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми. Закр.
Зги́бнути, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство. Левиц. І. 180.
Модрина, -ни, ж. Раст. Larix decidua. Вх. Уг. 252.
Навоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Навонять. Желех.
Перечити, -чу, -чиш, гл. Прекословить, противорѣчить. Як ти смієш мені перечити? Я цар — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Позмінювати, -нюю, -єш, гл. Измѣнить (во множествѣ). За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали. Харьк. у.
Рішений, -а, -е. Сложенный складками. Рішена перемітка. Шух. І. 133. Рішений фартух. Вх. Зн. 60.
Розмін, -ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.
Трунковий, -а, -е. Относящійся къ напиткамъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.