Дороги́й, -а, -е. 1) Дорогой. Де ж твої, доню, дорогі коралі? 2) Дорогой, любимый. Любов дорогая, — розлука тяжкая. з дорого́ю душе́ю. Очень охотно, отъ всего сердца. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка отець силував одним одну дочку? — Який.... враг просить його силувата? вона з дорогою душею пійде! Сравн. ст. доро́гший и доро́жчий, доро́жший. Ум. дороге́нький, дороге́сенький. Моя порадниця дорогесенька.
Князик, -ка, м. Ум. отъ князь.
Насмішкувато нар. Насмѣшливо.
Одужувати, -жую, -єш, сов. в. оду́жати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Нехай одужає і буде жива. Хворого-недужого як помаслосвятять, та як одужа, то тоді вже неможна йому лихословити.
Порихтувати, -ту́ю, -єш, гл. Снарядить, приготовить. Та порихтуй воза, а я піду за волами. Велів гармати порихтувати, на Вирвин город стріли пускати.
Рачачий, -а, -е. Рачій, принадлежащій раку, относящійся къ раку, изъ раковъ сдѣланный. Рачача нога. Очі.... рачачі.
Струпкуватий, -а, -е. То-же, что и струпуватий 2. Струпкувате сукно — сукно не гладкое, въ узелкахъ.
Стусонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, ударивъ. Як стусону у ворота раз, вдруге, та так їх.... і випер.
Фурцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна.
Щебернути, -ну, -неш, гл. Отозваться, писнуть. .
