Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безлюдніти

Безлюдніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛЮДНІТИ"
Бурочка, -ки, ж. Ум. отъ бурка. Употребл. и вмѣсто бурка 3. Вх. Пч. 11. 36.
Де́рба, -би, ж. Дернъ.
Куронька, -ки, ж. Ум. отъ ку́рка.
Перешкодник, -ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Повалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Повалить. Ой там на долині жуки бабу повалили. Чуб. V. 1128. 2) Повалить, пойти массами. Повалили гайдамаки, аж стогне діброва. Шевч. 157.
Повідривати, -ва́ю, -єш, гл. Оторвать (во множествѣ). Повідривала усіх. Чуб. III, 105.
Росполонитися Cм. росполонюватися.
Сиротень, -тня, м. Раст. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120.
Цурання, -ня, с. Отреченіе, удаленіе.
Шлентавий, -а, -е. = шанталовий. Вх. Зн. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛЮДНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.