Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмірний

Безмірний, -а, -е. Безмѣрный, неизмѣримый, безпредѣльный. Стор. МПр. 166. Небо безкрає та безмірне. Ком. І. 20. Безмірна далечінь. Ком. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІРНИЙ"
Абшитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Давать отставку, увольнять.
Вицяпкати, -каю, -єш, гл. Выцарапать. Такі маєш очка красні: вицяпкала б ті. Гол. II. 822.
Вуспятки, -ток мн = успятки.
Дали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Отдаляться.
Завладі́ти, -ді́ю, -єш, гл. = завладати.  
Кикнути, -кну, -неш, гл. = ґиґнути. Желех.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Мися́ III, -ся́ти, с. Мышенокъ. Ум. мися́тко. Вх. Лем. 435.
Півторачок, -чка, м. Ум. отъ півторак.
Сверб'ячка, -ки, ж. 1) = сверблячка. Угор. 2) Чесотка, короста. Угорск.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.