Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмірний

Безмірний, -а, -е. Безмѣрный, неизмѣримый, безпредѣльный. Стор. МПр. 166. Небо безкрає та безмірне. Ком. І. 20. Безмірна далечінь. Ком. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІРНИЙ"
Відновок, -вка, м. Новый побѣгъ, новый ростокъ, отростокъ. Желех.
Гірок, -рка, -ке = гіркий. Не будь солодок — проглинуть, не будь гірок — прокленуть. Г. Барв. 512.
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Жебра́чка, -ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка! Черк. у.
Заби́йство, -ва, с. Убійство.
Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум. злодюжка. Злодюжка був на все сем. Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313.
Оглав, -ву, м. Уздечка, недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
Сейм, -му, м. Сеймъ. Ум. сеймик.
Трояндовий, -а, -е. Свойственный розѣ, относящійся къ ней.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.