Дзе́нькати, -каю, -єш, одн. в. дзе́нькнути, -ну, -неш, гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло.
Доку́рюватися, -рюю́ся, -єшся, сов. в. докури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Докуриваться, докуриться.
Зацю́цяти, -цяю, -єш, гл. Обмочить уриной.
Кулеба, -би, ж. Густой переваренный куліш.
Льос, -су, м. Жребій; судьба; удѣлъ, участь. Єдну шату Христову пошарпали, а о другій кидали льоси. Я в тому невинна, льос тому владає, заказує рідний отець і мати не дає. — На що ж, невдачнице, на льос нарікати? Лучче сказать: нехороший, не можу кохати.
Підгорілка, -ки, ж. пт. Anas ferina.
Розмаювати, -юю, -єш, сов. в. розмаяти, -маю, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Повій, вітре, вгору, повій по розгону, розмай русу косу по червонім поясу, розмай по волосині, як жито по колосині. А я тую хмару рукавом розмаю.
Трухніти, -ні́ю, -єш, гл. Гнить, трухнуть.
Убічнистий, -а, -е. О горѣ: съ крутыми боками.
Хорустіль, -ля, м. пт. Rallus aquaticus.
