Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмовний

Безмовний, -а, -е. Нѣмой, безмолвный; молчаливый. Воли... безмовні. К. Дз. 193.. Нічого не мовить, як мрець безмовний. Г. Барв. 535. Шле на перед робить своїх безмовних. К. МБ. ХІІ. 269. Вона показалася зовсім не такою тихою і безмовною, якою вона вдавала себе. Левиц. І. 294.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМОВНИЙ"
Білозорий, -а, -е. Имѣющій свѣтлые глаза. Білозорий кінь. Шейк., Ум. білозоренький.
Витребеньочки Ум. отъ витребеньки.
Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.
Крутіль, -те́лі, ж. Канатный дворъ, крутильня. Вх. Зн. 30.
Лементува́ння, -ня, с. Вопль, крикъ. Охрипле лементування. Мир. Пов. II. 108.
Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахня́чий, -а, -е. Душистый. Пахнючий перець. Н. Вол. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.
Репати, -паю, -єш, гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Ном. № 3368. Щоб дійки не репались (у корови). Грин. ІІ. 46.
Сопіль, -пля, м. 1) Сопля. 2) Ледяная сосулька.
Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка.
Хибкість, -кости, ж. 1) Неустойчивость. 2) Мягкость, слабость характера. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.