Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмовний

Безмовний, -а, -е. Нѣмой, безмолвный; молчаливый. Воли... безмовні. К. Дз. 193.. Нічого не мовить, як мрець безмовний. Г. Барв. 535. Шле на перед робить своїх безмовних. К. МБ. ХІІ. 269. Вона показалася зовсім не такою тихою і безмовною, якою вона вдавала себе. Левиц. І. 294.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМОВНИЙ"
Академи́чний, -а, -е. Академическій. Желех.
Горя́ч, -ча, м. Жара, зной. Желех. В літі.... серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають.... Гн. І. 28.
Згорта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. згорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Складываться, сложиться, свертываться, свернуться. Як мої ручки згорнуться, то тоді твої роскоші минуться. Чуб. V. 517. 2) Сгребаться, сгресться.
Ма́хом нар. Быстро. Прийшло махом і пішло прахом. Ном. № 11835.
Попідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підхилити, но во множествѣ.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Постегать. 2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.
Прокадити, -джу, -диш, гл. Покадить. Чуб. V. 797.
Святитель, -ля, м. Святитель. І святитель не поможе, як іскажуть «Святий Боже!» Ном. № 8248.
Фальшивосердий, -а, -е. Лицемѣрный. К. (Желех.).
Шмалій, -лія, м. 1) = смалій. 2) Холодный, рѣзкій вѣтеръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.