Видолати, -лаю, -єш, гл. = здолати.
Гальмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую.
2) Останавливать мельничное колесо.
3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує.
Завагітні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забеременѣть. От вона вже як завагітніла, що от-от родини будуть...
Зазлости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів.
Мча́тися, мчу́ся, мчи́шся Мчаться. Коли чує Наталка — за нею женуться. Озирнулась — се Данило мчиться. К Еолу мчалась як оса.
Позануздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней.
Помостина, -ни, ж.
1) = помістниця 1.
2) = кладка. Ум. помости́ночка. Через річеньку, через бистреньку помостиночка лежить.
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться.
Статніти, -ні́ю, -єш, гл. = статкувати. Тобі вже час статніти, а ти все гуляєш.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
