Виплодок, -дка, м. Порожденіе.

Дошку́льно нар. Больно. Так, братця, б'є дошкульно, що коли б були не держали, то сам був би не видержав. Ном. № 2346 на стр. 284.

За́говіни, -він ж., мн. . Заговѣнье, канунъ поста.

Закі́пчитися, -чуся, -тишся, гл. Окончить работать. Угор.

Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ. Черк. у.

Пташачий, -а, -е. Птичій. Хиба пташачого молока нема. Ном. № 1348. Пташаче гніздо. ЕЗ. V. 177.

Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Левиц. І. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Що вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. ХII. 4 5. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. К. Бай. 97. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.

Чоло, -ла, с. 1) Лобъ, чело. Нікому на чолі не написано, що він. Ном. № 6139. Високе чоло гетьманське. МВ. І. чоло́м давати, оддавати. Привѣтствовать особымъ образомъ: хлопнувъ ладонью по протянутой ладони привѣтствуемаго, перевернуть затѣмъ его руку и поцѣловать, — обычное привѣтствіе дѣтей. Дай чолом! Ном. № 9276. Сим. 234. Старий батько сидить коло хати та вчить внука-пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261. Вообще привѣтствовать, кланяться. У намет уступає, пану Филоненку, корсунському полковнику, чолом даває. Мет. 41. чоло́м! Привѣтствую! Здравствуйте! Чолом, вельможний пане господарю! К. ЦН. 173. бити, ударити чоло́м. Поклониться до земли, поклониться. Вдарили чолом перед нашим столом. Грин. III. 497. бити чоло́м за дворо́м. Предложеніемъ могарыча добывать пропускъ поѣзду новобрачнаго въ дворъ новобрачной. МУЕ. III. 117. (Черниг.). 2) Часть очіпка, покрывающая лобъ, околышъ у очіпка. Вас. 191. 3) Фасадъ, передняя часть дома. Чолом стоїть хата. Ном. № 10287. Наняв великий двір і хати чолом на городський базар. Мкр. Г. 45. 4) Въ гуцульской церкви въ крышѣ крыла треугольный причілок, стоящій вертикально. Шух. I. 116, 117. 5) Передняя часть гончарной печи. МУЕ. І. 60. (Черниг.). 6) Въ срубленномъ и очищенномъ отъ вѣтвей деревѣ: тонкій конецъ его. Шух. I. 179, 181. 7) Самое лучшее, отборное. Рудч. Ск. II. 134. Вас. 203. Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть. Чільна мука, саме чоло. Камен. у. Ум. чільце́. Чільце росою мов покрилось (т. е. лобикъ вспотѣлъ). Мкр. Г. 36. Cм. еще чолко.

Чудняй, -няя, м. Чудакъ. Черниг. г.

Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42.