Відпочивання, -ня, с. Отдыхъ, отдохновеніе. Сами собі дали на три години відпочивання.
Вороття, -тя, с. = воріття. Троянці, в кріпості запершись, Енея ждали вороття. Буде каяття на світі, — вороття не буде.
Дралимо́на нар. = драла.
Лимпа́ч, -чу, м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной.
Мори́ти, -рю́, -риш, гл. Морить. Бо-знає, коли будуть бити, а тим часом голодом морять.
Обеззубіти, -бію, -єш, гл. Лишиться зубовъ.
Парост, -та, м.
1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного.
2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Ум. паросток, паросточок.
П'яльці и п'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Ум. п'я́лечка. З п'ялечок не вставає, голочок не випускає.
Христування, -ня, с. Обычай поздравлять въ свѣтлое воскресенье, съ произнесеніемъ извѣстныхъ виршей. Великоднє христування. Є старосвітські вірші для христування: «Христос воскрес, рад мир увесь: діждалися божої паски....» 2) = христосання.
Чемери́с, -са, м. ? Чемерис, чемерис, чом дівочок не любиш?
