Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі.
Готу́р, -ра, и ґо́тур, -ра, м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus.
Запра́вити, -ся. Cм. заправляти, -ся.
Кількість, -кости, ж. Количество.
Мордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Мучить, истязать, пытать. Ляхи його мордували, щоб пристав на унію: жар за халяви сипали і на колесо тягли.
Протовплюватися, -лююся, -єшся ж протовпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прото́впитися, -плюся, -пишся, гл. Протискиваться, протиснуться въ толпѣ. Петро протовплявсь усе дальш. За народом так насилу протовпились до хати.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину.
Усмак нар. Всласть, со вкусомъ.
Хутко нар. Скоро, быстро. Хутко, як оком змигнуть. Ой Бог знає, Бог і відає, чи побачимось хутко. Не так хутко діється, як хутко говориться. Ум. хутенько. Хутенько йди!
Шишка, -ки, ж.
1) Шишка.
2) Украшеніе изъ тѣста на пасхальномъ хлѣбѣ, подражающее виду сосновой шишки.
3) Свадебный хлѣбъ особаго рода. От, перед весіллям, так увечері, кличуть на шишки молодиць.
4) Крышка курительной трубки.
5) У келефа: часть палки, выдающаяся надъ рукоятью. Ум. шишечка.
