Борозна, -ни, ж. Борозда. Старий віл борозни не псує. посл. ум. борозенька. борознонька, борозна. А я жита не жала, в борознонці лежала. Ти будеш, молода дівчино, жито зажина?пи, я буду у борозках лежати.
За́пічок, -чка, м. Мѣсто на печи (гдѣ лежать). Сидить собі баба на запічку. Такий убогий, що й кошеняти нічим з запічка виманити.
Знемилитися, -люся, -лишся, гл. = знемиліти.
Колісниця, -ці, ж.
1) Колесница (только въ литературномъ языкѣ). Cм. колесница.
2) и мн. колісниці = колішня.
Кресати, крешу, -шеш, [p]одн. в.[/p] креснути, -сну, -не́ш, гл.
1) Высѣкать, высѣчь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше.
2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа.
3) Подковами звенѣть. Пішов козак дорогою, підківками креше.
4) Быстро дѣлать рядъ однихъ и тѣхъ же движеніи (при работѣ І пр.). Женці молодії, серпи золотії, — так і крешуть. Ой млин меле, вода реве, а колесо креше, а колесо креше.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Очкур луснув. Морда як не лусне. Жартуй, глечику, поки не луснув. а бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Осаул, -ла, м. = осавул.
Переярок, -рка, м. Поперечный оврагъ, поперечная рытвина. Тут переярки почались, що вода повимулювала. Осталось тілько один переярок переїхати.
Роскобіжкатися, -каюся, -єшся, гл. Разжиться.
Университет, -ту, м. Университетъ. Тоді саме заводився университет у Харькові.
