Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпам'ятний

Безпам'Ятний, -а, -е. 1) Имѣющій слабую память, безпамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящійся въ безпамятствѣ. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза. Стор. ІІ. 241.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПАМ'ЯТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПАМ'ЯТНИЙ"
Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Гнівничка, -ки, женск. р. отъ гнівник. Желех.
Димоватий, -а, -е. Дымный, задымленный. Димовата кузня. Г. Барв. 21.
Жа́лка, -ки, ж. = жатка. Н. Вол. у.
Крутобокий, -а, -е. Обрывистый. На скелі крутобокій .... палац високий. Щог. В. 130.
Навзаво́д нар. = навзаводи. Народ біг навзавод, а инший трюхи. КС. 1882. IV. 171.
Перетопити Cм. перетоплювати.
Підбороздня, -ні, ж. пт. = веснівка 2. Вх. Пч. II. 8.  
Пурняти, -ня́ю, -єш, гл. Пасть ночью стадо овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПАМ'ЯТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.