Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпам'ятний

Безпам'Ятний, -а, -е. 1) Имѣющій слабую память, безпамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящійся въ безпамятствѣ. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза. Стор. ІІ. 241.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПАМ'ЯТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПАМ'ЯТНИЙ"
Бавно нар. Медленно, медлительно.
Дерби́на, -ни, ж. Кусокъ дерна.
Де́рес, -су, м. Раст. Горець, Polygonum.
Зненацька нар. Неожиданно, внезапно. Кіевск. у. Напасть на ворогів збірався, зненацька копоті їм дать. Котл. Ен. V. 28. Зненацька ударили на всі московськії сили. Гол. І. 32.
Крамаренко, -ка, м. Сынъ торговца.
Маць, -ці, ж. 1) Все маленькое. Вх. Лем. 434. 2) Маленькія дѣти, маленькіе люди. Вх. Лем. 434.
Недобачати, -ча́ю, -єш, гл. Плохо видѣть, имѣть слабое зрѣніе; не замѣчать.
Огуритися Cм. огурятися.
Підвеселити Cм. підвеселяти.
Пошапарувати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть экономомъ, ключникомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПАМ'ЯТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.