безна
Безна, -ни, ж. Запущенное поле, дурное неудобное мѣсто. Отсюда: забезнити поле — запустить ниву.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Том 1, ст. 42.