Богмитися, -млюся, -мишся, гл. = божитися.
Брехало, -ла, м. Врунъ.
Відливатися, -ваюся, -єшся, сов. в. відлитися, -діллюся, -ллєшся, гл. Отливаться, отлиться, назадъ литься. то ваші сльози їм одливаються — отомщаются.
Добромо́вний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Зробив дядя, на себе глядя.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Зенджул, -ла, м. Родъ растенія. Засієм степи синім зенджулом.
Зузулина, -ни, ж. = зозуля. Закувала зузулина в саду на паду.
Ли́стка, -ки, ж. = листа.
Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. А до роботи ж яка метка й берка! О, миша метка!
