Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Висисати, -са́ю, -єш, сов. в. виссати, -ссу, -ссеш, гл. Высасывать, высосать. Висисає останню силу нашої землі наш ворог. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке.
Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.
Кристаль, -лю, м. = кришталь. Дівчино-ягодо! який у тебе кристаль під носом — як московський патрон.
Кровуватий, -а, -е. Многокровный.
Підстовба, -би, ж. = стовба 1.
Пільгувати, -гую, -єш, гл. Облегчать, послаблять.
Поганяльник, -ка, м. = поганяйло 1. Ум. поганя́льничок.
Порозмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Размокнуть (во множествѣ).
Сокира, -ри, ж.
1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жало — лезвіе, борідка — задняя часть лезвія, носок — его передняя часть, щоки — бока, голова — часть возлѣ обуха, ухо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ручка, держално — топорище. У гуцуловъ: вістрє = жало, части его также носок и борідка, выше — плече, возлѣ обуха — шия, пазуха = ухо, топорище — топорище.
2) Родъ писанки. Ум. сокирка, соки́рочка.
