Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмовно

Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи. МВ. ІІІ. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМОВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМОВНО"
Безумно нар. Неразумно, глупо, безумно.
Дося́яти, -ся́ю, -єш, гл. Окончить сіять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люде да, догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти. Грин. ІІІ. 122.
Дра́глий, -а, -е. 1) Студенистый. 2) Переносно: слабый, безсильный. Ум. драгле́нький. Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусіш. МВ. (О. 1862. І. 85).
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Рудч. Ск. II. 126. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого. Рудч. Ск.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.
Ли́стка, -ки, ж. = листа. Вх. Лем. 432.
Любля́та, -ля́т, с. мн. = люб'ята.
Обашпорити, -рю, -риш, гл. Нащупать, отыскать.
Підложниця, -ці, ж. Наложница. Шевч. ІІ. 179.
Сповіддя, -дя, с. Исповѣдь, исповѣдываніе. Дорогий шаг до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ном. № 7775.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМОВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.