Витопити, -плю, -пиш, гл.
1) Вытопить (печь). Витопила в печі.
2) Вытопить (жиръ, сало).
3) Выплавлять, выплавить (металлъ).
4) Перетопить всѣхъ. По синьому морю хвиля грає, козацький корабличок розбиває.... Сорок тисяч війська витопляє.
Двана́дцять, -тьо́х, чис. Двѣнадцать. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. У мене єсть кінь з дванадцятьма головами. І настановив дванадцятьох, щоб були з ним і щоб посилати їх проповідувати.
Засла́нець, -нця, м. Ссыльный.
Звісти́ти Cм. звіщати.
Здурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупымъ.
Недобачати, -ча́ю, -єш, гл. Плохо видѣть, имѣть слабое зрѣніе; не замѣчать.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Помолоти, -мелю, -леш, гл. Помолоть, смолоть.
Проречистість, -тости, ж. Краснорѣчіе.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта.
