Жри́ця, -ці, ж. Жрица. А жриця Киприди, оргії цариця, поникла.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш.
Клобучі мн. Валенки.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного.
Наблажити, -жу, -жиш, гл. Принести добро, благо. Дєкувати Тобі, Господи, за дар Божий, с'єтій землі, мамі нашій, за твою росицу, за твій дар, за твою благодать, що єс нам наблажила.
Осітняг, -гу и осітня́к, -ку, м. Растенія: а) Ситникъ, Juncus. б) Butomus umbellatus. L.
Острів, -рова, м.
1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться.
2) = острева. Ум. острівець.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1) — у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає.
Попухнути, -немо, -нете, гл. Опухнуть. Попухли ноги. Він зовсім хворий, в його волосся попухло, — насмѣшка надъ здоровымъ, жалующимся на болѣзнь.
Холодити, -джу, -диш, гл. Холодить, охолаживать. Ні гріє, ні холодить. Треба хати холодити.