Вильоти, -тів, м. мн. Откидные рукава. Чи не той се Микита, що з вильотами свита?
Мару́дність, -ности, ж. Копотливость, мѣшкотность.
Налови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Наловиться. Рибка сама не наловиться.
Напако́вувати, -ко́вую, -єш, сов. в. напакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Накладывать, наложить, напаковывать, напаковать, набивать, набить. Всячини напакували: і курей, і гусей — все печених, — і печене порося начинене, і масла, і всього, всього. Напакували цілу можу хлібом та паляницями, таранню, чехонню та всякими харчами. А положи нам, Остапе, спасибі тобі, дров у грубу! — Напакую, напакую! — сказав увічливо Остап.
Пайстровий, -а, -е. = вибійчаний. Штани пайстрові.
Розсучий, -а, -е. Болѣе чѣмъ сучий. От розсучого сина! (брань).
Сквапний, -а, -е. 1) = сквапливий.
2) Падкій. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати.
Талапати, -паю, -єш, гл.
1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ.
2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду.
3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Темнота, -ти, ж.
1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Темнота обняла її зразу.
2) Невѣжество.
3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине.
4) Въ загадкѣ: волкъ.
Тяжити, -жу, -жи́ш, гл. Обременять, отягощать.
