Багніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться болотистымъ, тинистымъ, топкимъ.
Дора́дниця, -ці, ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати.
Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів.
Лихосло́вити, -влю, -виш, гл. Сквернословить, браниться. Казав, щоб не їли м'ясного, не лихословили, ходили до церкви.
Переповзати, -за́ю, -єш, сов. в. переповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Переползать, переползти.
Пілть, -ті, ж. = півть.
Придовжитя, -жу, -жиш, гл. Пройти ралом въ длину по засѣянному полю.
Рисувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Рисовать, чертить. Мальовали, рисували чорні брови мої.
2) Обходить? Другого дня, як ішла на поле, то вже рисувала через дві різи.
Роскидатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскидатися, -даюся, -єшся, одн. в. роскинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Разбрасываться, разбросаться. Ні, тепер люде не дуже роскидаються з грішми. 2) Раскидываться, раскинуться, сидѣть, лежать, раскинувъ ноги, руки. (Молодиця) лежала, роскидавшись, стогнала і плакала. Панночка на стільчику роскинулась, плаче.
Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. То вже вас не хибить — мусите робити.
