Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Тупой конецъ веретена. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. 2) Мозоль на пятѣ. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. 4) Жировая опухоль. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ.
Засі́́бно нар. Зажиточно, со средствами.
Засліпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ослѣпить. Молода княгиня всіх засліпила своєю красою. Її краса засліпила йому очі. 86. йому засліпи́ло о́чі. Онъ ослѣпъ. Переносно: закрылъ глаза, пересталъ видѣть (ночью, во снѣ). Сієї ночі, як ворогам засліпить очі. Переносно: ослѣпить, лишить правильнаго взгляда на вещи. Нехай і турчин... Байди золотом не засліпляє. Пам'ять посмертна твоя засліпляла маною нам очі. Покиньте... засліплених латиною панів.
Кумедіянт, -та, м. Комедіанть, балаганный актеръ. А на майдані кумедіянти ямку розіпнули — ото будуть кумедії приставляти. Чого ти з мене регочеш? Хиба я тобі кумедіянт?
Мельчко́м нар. Мелькомъ. І в голову йому не клалось, щоб з ним так бачитись мельчком.
Мі́шма нар. Въ перемежку, смѣшанно. Ідуть мішма, — дивіт-но ся: москалі й селяне з ними, а не лишень москалі сами.
Моска́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Обрусѣвать. Уже почав москалитися! 2) Осолдатчиваться.
Неприємно нар. Непріятно.
Обскребти Cм. обскрібати.
Сажати, -жа́ю, -єш, гл.
1) = садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити.
2) = садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають.
3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати.
4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! — Вона всадить.
