Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмірно

Безмірно нар. Безмѣрно, неизмѣримо, безпредѣльно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІРНО"
Гарматня, -ні, ж. Арсеналъ.
Лускорі́х, -ха, м. 1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. Вх. Пч. II. 9. 2) = лускач. Шух. I. 291.
Мокра́вина, -ни, ж. = мокрина. Вх. Лем. 436.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано. О. 1861. XI. 26.
Понагодовувати, -вую, -єш, гл. Накормить (многихъ). Він понагодовував салом усіх. Рудч. Ск. І. 196.
Пооббілювати, -люю, -єш, гл. Оббѣлить (во множествѣ).
Примочити Cм. примочувати.
Рабинів, -нова, -ве Принадлежащій раввину.
Уп'ялити, -лю, -лиш, гл. О змѣѣ: укусить, ужалить. Сорокуля го уп'ялила. Вх. Зн. 73.
Шапчерина, шапчурина, -ни, ж. = шапурина. Я насунув шапчерину, пійшов по за хату. Гол. II. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМІРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.