Бздиконути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бздикати.
Вибути Cм. вибувати.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Корогов, гви́, ж. и корого́в, гву, м. = корогва. Полковник Корсунський на ринок вихожає, хрещату корогов роспускає. Хвилон, корсунський полковниче... хрещатий корогов на ринку поставляв. І на корогов до церкви двісті подарую.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука).
Осюдою нар. Вотъ этою дорогою. Ходім, брате, осюдою.
Поросторговуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Расторговаться (о многихъ).
Поспродуватися, -дуємося, -єтеся, гл. То-же, что и спродатися, но о многихъ. Ярмарок великий був, і ми добре поспродувалися.
Стиснути, -ся. Cм. стискати, -ся.
Черне́ць, род. п. черця́, ченця́, мн. ченці́. 1) Монахъ. Чорт не плаче, коли чернець скаче. Ченці, попи і крутопопи. 2) Одинокая кегля, стоящая на чертѣ «города» при игрѣ въ скраклі́. 3) Раст. Actaea spicata L. 4) Мі́сяць-черне́ць. Согласно народному опредѣленію: а) календарный мѣсяцъ въ 30 дней, первое и послѣднее число котораго придутся въ постъ, или б) луна, первая и послѣдняя четверть которой придутся въ постъ. Як прийде місяць-чернець, то буде й світові копець. Ум. Че́нчик. Че́рчик.
