Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.
Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало!
З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Осоромляти, -ляю, -єш, гл. = осоромити. Зазнаю я ту ніч прокляту, як осоромляли ви хату.
Переймати, -маю, -єш, сов. в. перейняти, переня́ти и перейти, -йму, -меш, гл. 1) Перенимать, перенять, перехватывать, перехватить. Не все переймай, що по воді пливе. Дівчино-рибчино, перейми гуси. Роман воли покидає і дівчину переймає. 2) О рѣкѣ, оврагѣ: перерѣзывать, перерѣзать что, пройти черезъ что. 3) Перенимать, перенять, научиться отъ кого, подражать кому. Не Шевченка голос він переймає; переймає він голос народньої пісні. Діти почали переймати од неї пісні. Чи ти вмієш «Отче наш»? А я вмію лучче вас, бо я в попа ночував, «Отченашу» переймав.
Позад нар. Позади. Пливе позад завзятий Гамалія.
Розмотати, -ся. Cм. розмотувати, -ся.
Сипання, -ня, с.
1) Сыпаніе.
2) Наливаніе.
3) Отливка изъ металла.
Туловатися, -луюся, -єшся, гл. ? Будемо ся туловати, вби люде не знали.
Штаґа, -ґи, ж.
1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ.
2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. ,
