Брика, -ки, ж. Фура. Приїздит напакована брика збіжем, мукою, солониною. Золотії брики посправляв — то для тії краківни-війтівни.
Гріма́ч, -ча́, м. Ворчунъ.
Ди́ндати, -даю, -єш, гл. 1) Шататься. 2) Качать ногами.
Драто́ваний, -а, -е. Раздраженный.
Загорідка, -ки, ж. Ум. отъ загорода.
Ключарь, -ря́, м. Ключникъ, ключарь. Не було нікого коло неї, тільки старіш недужий ключарь панський сидів у хаті.
Корина, -ни, ж. Древесная кора. Ум. кори́нонька. Ва яворі коринонька.
Пира, -ри, ж. = пирга.
Туркати, -каю, -єш, гл.
1) О горленкѣ: ворковать.
2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
Умно́зі, нар. Въ большомъ количествѣ. Не гнівайся, тестю! Не умнозі зять їде, не багато бояр везе: ой сто коней верхових, а сімдесят возових.
