Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрівожити

Стрівожити, -жу, -жиш, гл. Встревожить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІВОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІВОЖИТИ"
А́дзимка, -ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста. Галиц. Вх. Зн. 1.
Бидзатися, -дзаюся, -єшся
Вікувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить жизнь. Уже ж мені у тебе не вік вікувати, тільки одну та ніченьку переночувати. Мет. Паничі не вікуватимуть на чужині, приїдуть. МВ.
Дряготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. Cм. дрягтіти.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе. Левиц. Пов. 303.
Згі́рря, -ря и згі́р'я, -р'я, с. Холмикъ; взгорье. Левч. 27. Cм. згі́рок. Східці по згір'ю направляли (у хату). МВ. (О. 1862. І. 72). Не згір'ях лісових знайшли його оселю. К. Псал. 299.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Повідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали. АД. II. 111.
Розсмикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розсмикатися, -каюся, -єшся, гл. Раздергаться. Драг. 79.
Хаптурництво, -ва, с. Взяточничество, собираніе поборовъ. К. ПС. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРІВОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.