Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

строкатий

Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый. 2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ. 3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОКАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОКАТИЙ"
Волота, -ти, ж. = волот.
Кутатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Кутаться. 2) Заниматься; хлопотать съ работой. Челядь кутаєся — займаєся, літом і зімою то у хаті, де варити їсти... пряде, тче, красить вовну, шиє, вишиває, пере шмате, то по за хатою, де доїть вівці та корови, ходить коло свиней, обходити городовину... Шух. І. 145.
Мацу́ меж. = мац! Мацу-мацу по лавицю, обмацаю мохнатицю. Ном., стр. 303.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе. Желех.
Охоложати, -жа́ю, -єш, гл. = охолоджувати. Вогка земля, холодне повітря — ніщо її не охоложало. Мир. Пов. II. 74.
Поквилити, -лю, -лиш, гл. 1) Поплакать. 2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).
Провозити, -жу, -зиш, сов. в. провезти, -зу, -зе́ш, гл. Провозить, провезти. Верстви зо дві я його провіз, а, там він уже сам пішов. Харьк. у.
Сріб'яний, -а, -е. = срібний. Вх. Лем.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка. Вх. Зн. 69.
Уніят, -та, м. Уніатъ. Як та галич ноле криє, — ляхи, уніяти налітають, — нема кому порадоньки дати. Шевч. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОКАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.