Білити, -лю, -лиш, гл. 1) Бѣлить; окрашивать въ бѣлый цвѣтъ. У суботу білю хату. шити-білити — завтра великдень. Значитъ то же, что русское: коли на охоту ѣхать, тогда собакъ кормить. білити шкіру. При выдѣлкѣ кожи: натирать мѣломъ. 2) О полотнѣ: дѣлать бѣлымъ, бѣлить (на. солнцѣ). Я вас пряла, ночей не досипала, білила вас в зеленім лузі. На тихім Дунаї під крутим берегом там господиня різи білила. біль білити. Cм. і. біль. 3) Убѣлять (умывая). Дівка Катерина личенько білила. 4) Лудить.
Брисько, -ка, м. Имя собаки.
Гатінка, -ки, ж. и гатіння, -ня, с. Гаченіе, запруживаніе.
Драпуста́н, -ну, м. Раст. Asalea pontica L. Cм. штанодран.
Дуймом подути. Быстро побѣжать.
Повитирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и витерти, но во множествѣ. Вікна красно повитирай.
Подробиця, -ці, ж. 1) Мелочь. Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця. подробицею. По мелочамъ; въ розницу. Коли гуртом не продають, то подробицею (горілку). 2) Подробность. Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці.
Позносювати, сюю, -єш, гл. = позносити. Позносювали (снопи).
Сухоперка, -ки, ж. Рубаха, вымытая наскоро (безъ намачиванія и бученья).
Ціця, -ці, ж. = ци́ця.
