Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрімко

Стрімко нар. 1) Ровно въ высоту. Очі грають, стан високий стрімко розігнувся. К. МБ. III. 247. 2) Круто. Стрімко крокви поставив. Канев. у. 3) Остроконечно. Не верши стіжка стрімко. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІМКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІМКО"
Бомага, -ги, ж. = бумага. Ум. бомажка. Вас. 190.
В'язура, -ри, ж. Большая связка. В'язуру набере хворосту. Кролев. у.
Громохма́рній, -я, -є. Окутанный, покрытый грозовыми тучами. У великих проповідників людської віри, чи вони сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини, чи.... К. XII. 130.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Кіпний, -а, -е. . кіпна доро́га Грязная отъ растаявшаго снѣга? Як упаде пошпай (свіжий сніг), та дорога стане кіпною. Шух. І. 81.
Мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Перехочливий, -а, -е. Прихотливый, капризный. Багацтво — перехочлива річ: от наш батько був багатий, а ми бідні стали. Пятигор. окр.
Розітлітися, -лі́юся, -єшся, гл. Разгорѣться. Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди. Лебед. у.
Ручник, -ка, м. 1) = рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.
Удесятерити, -рю, -риш, гл. Удесятерить. Удесятеро, нар. Вдесятеро, въ десять разъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРІМКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.