Замішани́на, -ни, ж. Замѣшательство.
Зворо́та, -ти, ж. Межа, оставляемая на полѣ для проѣзда.
Здви́ження, -ня, с. Здвиг 2. ра́кове здви́ження. Такъ отвѣчаютъ тому, кто доискивается праздника тогда, когда его нѣтъ.
Лопуша́ний, -а, -е. = лопуховий. дурень лопуша́ний — презрительно о простонародьѣ. Гордують — от не токмо вельможнії, а й так дурні лопушані.
Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ.
Наза́влеги нар. = в-обляги.
Осмів, осмова, м. Трухлый въ серединѣ пень.
Приліг, -ло́гу, м.
1) Боковая часть сѣдла.
2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки.
Шпити, шпитіти, гл. = шпати.