Засиса́ти, -са́ю, -єш, гл. 1) Засасывать. 2) Жалить, кусать (о змѣяхъ). Хто буде цю молитву знати... Не буде звір його поїдати, не буде гад його засисати.
Искряний, -а, -е. Искрящійся. Искряні очі.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями.
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Люз, -зу, м.
1) Свободное мѣсто. люзом. Какъ нарѣчіе: свободно; въ безпорядкѣ; неукрѣпленно. Люзом ходити. Кінь... на каменистій дорозі пошнипає (обнюхає) каміне, попробує ногою, чи не лежить воно люзом.
2) Смѣна караула?
Ми́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ миша. 2) Непроизвольное подергиваніе мускуловъ. В Оришки... забігала по егіду мишка. Верхню губу мишка тіпала. 3) = мишокрілик.
Мідяни́ця, -ці, ж. = мідянка 2.
Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ.
Навперева́ги нар. Кто кого перевѣситъ, колеблясь въ ту и другую сторону. гра́тися навпереваги. Кладуть доску срединою на какую-либо подставку такъ, чтобы концы ея оставались свободными и могли балансировать; на каждомъ концѣ садится по играющему, которые и приводять въ колебательное движеніе доску. Отсюда взятое, выраженіе это употребляется въ значеніи: бороться съ кѣмъ — чья возьметъ, чье преимущество будетъ. грався він з долею навпереваги. То попадалъ въ несчастье, то снова побѣждалъ препятствія.
Прахтика, -ки, ж. Приключеніе, исторія. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє.
