Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить.
Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Вона сіла на його, загнуздала його.
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. Змов мені одно словечко.
2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали.
3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє.
Молодя́вий, -а, -е. Молодой, моложавый.
Нендзорі, -рів, м. Осенніе ягнята.
Перекудкудакати, -каю, -єш, гл. Перестать кудахтать.
Розласитися, -шуся, -сишся, гл. = розласуватися.
Спощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. спости́тися, -щуся, -стишся, гл. Худать, исхудать отъ поста.
Утроба, -би, ж. 1) Утроба, животъ. 2) Дитя въ зародышѣ. І утроби нема — Бог милував. 3) Поносъ (когда хотять выразиться вѣжливо). А шо ж, у дитини утроба є?
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris.
