Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрівожитися

Стрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Встревожиться. К. Іов. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІВОЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІВОЖИТИСЯ"
Бростина, -ни, ж. Древесная почка.
Бучність, -ности, ж. Пышность, великолѣпіе.
Вихати, -хаю, -єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Мет. 334. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає. 2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!
Гепнутися, -нуся, -нешся, гл. = гепнути 2. То це которий стане на горосі да попре спиною у стіну, то ноги поїдуть на горосі, а він задом так і гепнеться об підлогу. Стор. І. 42.
Доскіпа́тися Cм. доскіпуватися.
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Кокошитися, -шуся, -шишся, гл. Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26.
Напиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Надуться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291.
Обвисати, -саю, -є́ш, сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Грин. III. 663. Повна рожа на тину обвисла. Чуб. V. 398.
Росквітчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Снять цвѣты или вѣнокъ съ своей головы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРІВОЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.