Викачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викачатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Валяться, поваляться, покататься по землѣ. Кінь викачався добре. О человѣкѣ: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Висплються, викачаються.
2) Упавъ въ грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі.
Начепуритися, -рюся, -ришся, гл. Принарядиться. Захотіла дідча мати начепуритися, поставила-сь бриженята, ні притулитися.
Обідонько, -ка, м. Ум. отъ обід.
Пожарище, -ща, с. = пожарина. Полилися ріки крови, пожар погасили, а німчики пожарище й сиріт поділили.
Позворушувати, -шую, -єш, гл. Сдвинуть, расшевелить, всколыхнуть (во множествѣ).
Поріжок, -жка, м.
1) Ум. отъ поріг.
2) Перекладина, поперечная перегородка въ лодкѣ.
Потитарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть церковнымъ старостой.
Проциганити, -ню, -ниш, гл. Циган циганча циганці проциганив.
Скошувати, -шую, -єш, сов. в. скоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить. Косарь непевний, мовчки скосить. Молоде, то як косою скосило.
Хробуватий, -а, -е. Шероховатый, неровный.
