Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стригти

Стригти, -жу́, -же́ш, гл. 1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки. Ном. № 452. 2) Бить. Всіх за все по спині стриг. Котл. Ен. VI. 17. 3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами. 4)зуби на ко́го. Острить на того зубы. Рк. Левиц. 5)куди. Направляться къ чему; намекать на что. Он куди його тягне. он куди він стриже. Мир. Пов. II. 62. Христя знає, куди се Грицько стриже, та мовчить. Мир. Пов. І. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИГТИ"
Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.  
Дудва́, -ви, ж. 1) = дудла. Вх. Лем. 412. 2) Раст.: a) Conium maculatum L. Вх. Зн. 16. б) Ghaerophyllum. Вх. Зн. 16.
Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Кожом'яцький, -а, -е. Кожевницкій.
Колатати, -чу, -чеш, гл. = калатати. О сердцѣ: биться, колотиться. Тота скаче, тота плаче, а в тамтої серце колаче. Гол. III. 56.
Літо́пись, -сі, ж. = іі. лито́пис. К. ЧР. 104.
Одвірник, -ка, м. см. лавчастий замок. Шух. І. 93.
Подуріти, -рі́ємо, -єте, гл. Сойти съ ума (о многихъ). Бодай тії подуріли, що нас розлучили. Мет. 70.
Позаслужбовий, -а, -е. Внѣслужебный. Желех.
Чухран, -на, м. Машина на суконной фабрикѣ, которой расчесываютъ шерсть, состоитъ изъ валиковъ съ крючками. Рк. Левиц.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРИГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.