Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрихіль

Стрихіль, -ля, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Лебед. у. (Лобод.). Cм. стріхіль, стрихулець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИХІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИХІЛЬ"
Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого. Желех.
Десятча́ний, -а, -е. Изъ холста въ 10 пасмъ. Аф. 375.
Докури́ти, -ся. Cм. докурювати, -ся.
Журавлю́ка, -ки, м. Ув. отъ журавель.
Иней, -нею, м. Иней. Ком. II. 25. Будуть твої карі очі инеєм уростати. Чуб. V. 603.
Клюпати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать. Вх. Зн. 26. 2) = клюкати 1. Жонва клюпає дзьобом в дерево. Вх. Зн. 26.
Ма́рмур, -ру, м. 1) Cм. мармор. 2) = птица кропивник. Вх. Пч. II. 7.
Писемко, -ка, с. Ум. отъ письмо 3. Письмецо. Мусиш піти і принести мі од нього писемко. Гн. II. 171.
Повелівати 2, -ва́ю, -єш, сов. в. повеліти, -лю, -лиш, гл. Повелѣвать, повелѣть. Повелів нам любитися, тепер розлучаєш. Чуб. V. 265.
Скеміти, -млю́, -миш, гл. 1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах. Вх. Зн. 63. 2) Жужжать. Муха скемит. Вх. Зн. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРИХІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.