Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрихіль

Стрихіль, -ля, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Лебед. у. (Лобод.). Cм. стріхіль, стрихулець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИХІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИХІЛЬ"
Бігчи, бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Желех.
Заможне́нький, -а, -е., Ум. отъ замо́жний.  
Запрова́дження, -ня, с. Заведеніе, учрежденіе.
Звик, -ку, м. Привычка, обыкновеніе. Вх. Лем. 418.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Покуштування, -ня, с. Проба, отвѣдываніе.
Прибавка, -ки, ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша. Лебед. у.
Скотарити, -рю, -риш, гл. 1) Быть скотникомъ, пастухомъ рогатаго скота. Вх. Зн. 7. 2) Заниматься скотоводствомъ.
Тетка, -ки, ж. = тетюха. Вх. Зн. 69.
Шахрайський, -а, -е. Мошенническій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРИХІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.