Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стріха

Стріха, -хи, ж. 1) Край соломенной крыши, выступающій за стѣну. І горобець свою стріху має. Ном. Да вже весна красна із стріх вода капле. Мет. 301. 2) Соломенная крыша. Kolb. І. 56. Ум. стрімка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІХА"
Видрюкувати, -кую, -єш, гл. Побить палкой (дрючком). Ой видрюкую дуже добре за жінку. Канев. у.
Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Жеб, же́би, сз. 1) = щоб. Чоловік не ангол, жеб не согрішив. Ном. № 100. Немає злого, жеби на добре не вийшло. Ном. № 4899. 2) Если-бы. Жеби, вибачайте, свині роги, то б усіх поколола. Ном. № 3827.
Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували. Гол. III. 264.
Кулешір, -ра, м. Палочка для размѣшиванія кулеші. Шух. І. 96.
Мудник, -ка, м. Раст. Parnassia раlustris. Лв. 100.
Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ. Лебед. у.
П'їлина, -ни, ж. см. п'їла. Шух. І. 254.
Податковий, -а, -е. Податной. Єв. Мт. XXII. 9.
Сягнути Cм. сягати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРІХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.