Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрижча

Стрижча, -чати, с. = стригун. Ум. стрижчатко. Рудч. Ск. І. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИЖЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИЖЧА"
А́фини, -фин, ж. мн. Раст.: черника. Vaccinium myrtillus (ягоды). Шух. І. 20.
Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Дока́чувати, -чую, -єш, сов. в. докача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Докатывать, докатать бѣлье.
Кицяти, -ця́ю, -єш, гл. Въ игрѣ въ жмурки: дотрагиваться до кого либо изъ прятавшихся, который послѣ этого начинаетъ жмурить. О. 1861. XI. Свидн. 37.
Кутання, -ня, с. Кутаніе.
Мали́новий, -а, -е. Малиновый.
Навкі́с нар. = навкоси́. Желех. Cм. навскіс.
Наволіка́ння, -ня, с. Родъ вышивки на тулупахъ гарусомъ. Камен. у.
Харсонка, -ки, ж. Родъ овчины. Вас. 154.
Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати. Чуб. V. 541.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРИЖЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.