Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл. — очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку.
Гарпулець, -льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ.
Ґеґа́дзи, -дз и ґеґа́цки, -цьок,, ж. мн. = Ґарґачки. Ум. Ґеґа́дзьки.
Заведія, -дії, м. Обманщикъ?
Запекти́, -ся. Cм. запікати, -ся.
Позсихати, -ха́ю, -єш, гл. Изсохнуть (во множ.). Були річки, — позсихали.
Послушне нар. Покорно. Прошу послушне.
Приляпати, -паю, -єш, гл. Пришлепать.
Скубонути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть.
Углярка, -ки и углярня, -ні, ж. = вуглярка.
