Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

строїти

Строїти, -ро́ю, -їш, гл. 1) Одѣвать, наряжать. Ном. № 9313. 2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій. Чуб. III. 384. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. Н. Вол. у. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть. Чуб. III. 416. 4) Дѣлать, сооружать, строить. На один копил дідько всіх ляхів строїв. Ном. № 864. З чужого добра не строїть двора. Ном. № 9658.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЇТИ"
Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. КС. 1882. ѴIII. 281 — 282. 2) = картопля. Вх. Лем. 389. бандури душені. — Растертый картофель. Вх. Лем. 412. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває. Мет. 73.
Валасання, -ня, с. Шлянье.
Винниця, -ці, ж. 1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414. 2) Виноградникъ. Угор. 3) мн. ви́нниці, -ць. = порічки. Шух. І. 109. Ум. ви́нничка.
Зво́зити, -жу, -виш, сов. в. звезти́, -зу́, -зе́ш и звози́ти, -жу́, -виш, гл. Сваживать, свезти въ одно мѣсто. Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Чуб. III. 246. Волів обробила, пшеницю звозила. Чуб. V. 824.
Зрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. зроди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Рожать, родить. Так його мати зродила. Ном. № 2918. Ти учора ізвечора дитя зродила. Грин. III. 273. 2) Родить, уродить. Як будуть сестро... ягоди зрожати. О. 1861. X. 89. Прошу ж тебе, не цвіти красно, прошу ж тебе, не зроди рясно. Мет. 176. Добра нивонька була: сто кіп жита зродила. Чуб. III. 240.
Піхурка, -ки, ж. Тропинка для пѣшеходовъ. Вх. Зн. 49.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ. Лохв. у.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл. 1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє. КС. 1904. I. 279. 2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга. Мир. Пов. II. 93.
Хроміти, -млю, -миш, гл. Хромать. Увца хромить. Вх. Уг. 273.
Шалава, -ви, об. Разиня, медлительный человѣкъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.