Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старшина

Старшина, -ни, ж. соб. 1) Начальство, начальники. Г. Арт. (О. 1861. III. 101). Питала вона всеї старшини: чи не бачили сина сокола? Макс. (1849), 108. Військова старшина порадилась і осадили Немірів облогою. Стор. 2) м. Волостной старшина. ЗОЮР. I. 46. 3) Названіе короля трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 4 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРШИНА"
Бойко I нар. Хорошо. Зміев. у. Славяносерб. у.
Відбутка, -ки, ж. = відбуток.
Відлежати Cм. відлежувати.
Зохотитися, -чуся, -тишся, гл. Почувствовать охоту, желаніе. Харьк. у. Зохотився до школи хлопець. Черк. у.
Іграч, -ча, м. = грач.
Кістлявий, -а, -е. Костлявый. Хто тілько кістлявим пальцем проштрикує у носі ямки, замість табаки. Кв. І. 243. На кістлявих її плечіх сіріє сорочка. Мир. Пов. І. 121.
Пімстити, -ся, -щу, -ся, -стиш, -ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару. Ез. V. 28.
Позадівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣть (во множ.). Ой чому ж ти, леґінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? Шух. І. 201.
Скочуватися 2, -чуюся, -єшся, гл. Переѣхать, переселиться. Вх. Зн. 64.
Скрізь нар. Вездѣ. Скрізь добре, де нас нема. Ном. Скрізь гармидер та реготня в хаті і на дворі. Шевч. 2) Всегда, постоянно. Він скруозь так робить, — так і вчора й позавчора було. Черн. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.