Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старчота

Старчота, -ти, ж. соб. Нищіе. І наша темна старчота, ради тієї ледащиці горілки, бренчишь їм на кобзах усячину. К. ЧР. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРЧОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРЧОТА"
Булькотнеча, -чі, ж. Переливаніе съ шумомъ; бурчаніе. Булькотнеча у животі така піднялась.
Ду́монька, -ки, ж. Ум. отъ думка.
Ліри́чний, -а, -е. Лирическій. Не треба ліричному поетові великої словесної науки, щоб явити мирові всю красоту душі своєї. К. Гр. Кв. 17.
Маха́ння, -ня, с. Маханіе. Махання за биття не рахується. Ном. № 3884.
Неднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Підмастерок, -рка, м. Подмастерье. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Желех. Ум. сукняночка.
Урічний, -а, -е. = урічливий. Шух. І. 197.
Уселюдно нар. Публично, всенародно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРЧОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.