Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубрій

Чубрій, -рія, м. 1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. 2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБРІЙ"
Гамсел, -ла, м. Ироническое названіе, даваемое черноморцами жителямъ Таврической губ. Черном.
Йор, -ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи). Желех.
Малоси́льний, -а, -е. = малосилий. Оженив мене малолітнього, малолітнього, малосильного. Грин. III. 339.
Насуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. насунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Надвигаться, надвинуться. 2) Появляться, появиться во множествѣ. Насунулось лиха до бісового батька. Ном. № 2022.
Роскішно нар. Роскошно, изобильно, богато. (Гаї) роскішно поросли на крутих ребрах, на вершках гір. Левиц. І. J. 203.
Рябітися, -біюся, -єшся, гл. Виднѣться въ видѣ отдѣльныхъ пятенъ, точекъ. На горі, далеко за долиною.... щось рябілося, і не пізнати, чи люде ходили, чи товаряка паслась. Св. Л. 211.
Тарюватися, -рююся, -єшся, гл. Часто пачкаться въ грязи. Шейк.
Точно нар. Точно.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
Хрестянин, -на и пр = християн и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.