Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубрій

Чубрій, -рія, м. 1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. 2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБРІЙ"
Ко Неотдѣлимая частица, употребляющаяся при повелит. наклоненіи, подобная русскому ка. Ходи-ко, дай-ко! Вх. Зн. 26.
Перепурхнути, -ну, -неш, гл. Перепорхнуть. Обудить його, як що перепурхне або шелесне. МВ. (О. 1861. І. 98).
Полуцвіт, -ту, полу́цвіток, -тка, м. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola Tricolor. Желех. Ой по горі полуцвітки процвітають. Мет. 138.
Поперебріхувати, -хую, -єш, гл. Переврать (многое). Вона зроду не скаже так, як чула од людей, а все поперебріхує. Харьк. у.
Предузвілля, -ля, с. = предозвілля. О. 1862. IX. 69.
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum. Шух. І. 21.
Сімнадцять, -ти числ. Семнадцать. Ном. № 10169.
Сулія, -лії, ж. Большая бутыль. Ум. сулі́йка. Грин. І. 235.
Хапатня, -ні, ж. Спѣшка, скорая, поспѣшная работа. Там така хапатня, що не вхопиш. Хапатню таку зробили, що духом забрали всю солому. Черк. у.
Цурувати, -рую, -єш, гл. 1) = цуркувати. 2) Крутить. Багато муки приняв на свої руки з оцим вухом: усе цурує, усе цурує, так що й сон з думки випав. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.