Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубрій

Чубрій, -рія, м. 1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. 2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБРІЙ"
Альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Гил, а гил! меж., которымъ прогоняютъ гусятъ. Kolb. І. 65.
Доку́ча, -чі, ж. = докука. Стали раду радити, кого в некрути взяти; взяли би-сьмо багача, буде пану докуча. Чуб. V. 977.
Захмелити, -лю, -лышъ, гл. Охмелѣть.
Зелізни́к, -ка, м. Желѣзные инструменты плотника или столяра. Шух. І. 87. 252.
Кателиків, -кова, -ве Принадлежащій католику.
Копитень, -тня, м. Раст. Asarum europeum. ЗЮЗО. І. 113.
Ріпиця, -ці, ж. = репиця.
Розлив, -ву, м. Разливъ, разлитіе. Кубань річка невеличка, розливом широка. Н. п. Розлилась вона (українська мова) далеко поза край України.... і такий розлив.... пророкував їй новий процвіт. К. ХП. 116.
Чоповий, -а, -е. Относящійся къ чопу. Чоповий свердел. Буравъ средняго размѣра. — брат. Cм. брат.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.