Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

степок

Степок, -пка, м. 1) Ум. отъ степ. Сим. 202. 2) Названіе вола дикаго нрава. КС. 1898. VII. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕПОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕПОК"
Відпис, -су, м. Письменный отвѣтъ. Написав усе, що сталося, і просив відпису. Св. Л. 318.
Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей. Гн. ІІ. 30.
Назворо́т нар. Навыворотъ, наоборотъ. І все робили назворот. Котл. Ен. IV. 64.
Неоднаковий, -а, -е. Неодинаковый, несходный, различный. Cм. неїднаковий.
Побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Повернути, -ся. Cм. повертати, -ся.
Подоповзати, -за́ємо, -єте, гл. Доползти (о многихъ).
Поплакати, -плачу, -чеш, гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити. Шевч. (1883), 213.
Розграбати, -баю, -єш, гл. = розгребти. Курка не ззість, доки не розграбає. Ном. № 12271.
Хаща, -щі, ж. Лѣсъ, чаща. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЕПОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.