Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

степучий

Степучий, -а, -е. = степовий. Уроки-урочища, підіть собі на луга, на ліса дрімучії, на степи степучії. Чуб. І. 133.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕПУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕПУЧИЙ"
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива. Желех.
Зді́бний, -а, -е. Пригодный, годный; способный. К. ХП. 16. Г. Барв. 384. Здібний, як віл до корита. Ном. № 6549. На тобі сукні дуже прибірні, а до роботи не здібні. Чуб. V. 1127.
Мо́рщина, -ни, ж. Морщина. МВ. ІІ. 43. Ум. мо́рщинка.
Ножака, -ки, м. Большой ножъ. Ріжуть мене ножакою і б'ють мене ломакою. Ном. № 505.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Перехоплювати, -люю, -єш, сов. в. перехопити, -плю, -пиш, гл. 1) Перехватывать, перехватить. 2) Перебивать, перебить, прервать (рѣчь). Ходім уже, бабуню, годі вже! перехопила панночка. МВ. (О. 1862. III. 38). «Колись за велику увагу ставили мов товариство». — Може колись, — перехопив січовик, — та не теперки. Стор. МПр. 10.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Притрапитися, -ниться, гл. безл. = трапитися.
Срачка, -ки, ж. Поносъ. Волын. г.
Угинати, -на́ю, -єш, сов. в. угнути и ввігну́ти, -гну́, -неш, гл. Вгибать, вогнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЕПУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.