Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стебелькуватий

Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕБЕЛЬКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕБЕЛЬКУВАТИЙ"
Альтемба́с, -су, м. Родъ парчи. Срібним альтембасом стін не обіб'ю у труні. Щог. Бор. 58.
Батюшка, -ки, м. Священникъ, батюшка. Ум. батюшечка.
Безпосажна, прил. ж. Безъ приданаго. — дівка. Безприданница.
Викравка, -ки, ж. = окрайка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Захоробрытыся, -рюся, -рышся, гл. Расхрабриться.
Зді́яти, здію, -єш, гл. = вдіяти.
Окація, -ції, ж. Акація. Понасажувано... окацій. О. 1862. IV. 70.
Перенудити, -джу́, -диш, гл. 1) Истомить, нагнать тоску, скуку. 2) безл. Перестать тошнить.
Побавитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Развлечься, забавиться. 2) Помедлить, повременить.
Принамний, -а, -е. Пригодный? способный ? Він у мене геть то принамний до писання. Гаразд пише: од його аби хто прочита. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЕБЕЛЬКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.