Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старунок

Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРУНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРУНОК"
Амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. І. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
Валасання, -ня, с. Шлянье.
Замазчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Окровавиться.
Здобу́ти, -ся. Cм. здобувати, -ся.
Начухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) О листьяхъ: нарвать, сразу сдергивая рядъ листьевъ съ вѣтви. 2) О деревьяхъ: нарубить со многихъ деревьевъ тонкихъ вѣтвей. 3) О шерсти: начесать. Начухрав вовни.
Нерівно нар. Неравно. Бог нерівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81.
Пообписувати, -сую, -єш, гл. 1) Описать (во множествѣ). 2) Исписать вокругъ. Єсть такі, що хрестами все пообписує: і ночви, і двері... Г. Барв. 428.
Сліпак, -ка, м. 1) Слѣпець. 2) Жив. = веретільник 1. Вх. Пч. І. 16. 3) Раст. а) Lychnis vespertina Sibthorp. ЗЮЗО. І. 127. б) Papaver orientale L. ЗЮЗО. І. 130. 4) мн. Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6. Ув. сліпачи́ще. Чого б сліпачище хтів, як би пліт бачив. Ном. № 5375.
Сльоси мн. Куполообразные своды гончарной печи. Вас. 180.
Чобан, -на, м. Деревянный сосудъ для молока. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРУНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.