Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

статний

Статний, -а, -е. , статній, -я, -є. 1) = статечний. Черк. у. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде. Васильк. у. 2) Зажиточный. Статній ґазда. Шух. І. 106. 3) О верхней одеждѣ: длиннополый. Гол. Од. 52. 4) ста́тний вечір = свят-вечір. МУЕ. III. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАТНИЙ"
Басамунка, -ки, ж. = крайка. Вх. Лем. 390.
Буркутати, -чу́, -чеш, гл. = буркотати. Мил. 209.
Двоя́к, -ка́, м. Два гроша. Кіев. и Волын. г.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.  
Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. Уман. у. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. Міусск. окр. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.  
Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.
Сировиця, -ці, ж. 1) = сириця. Ой бив ти ж мене сировицею. Грин. III. 335. 2) Красильное сѣрое вещество въ холстѣ. Сумск. у. Вода витягає сировицю з полотна. 3) Соленая вода (въ землѣ), изъ которой вывариваютъ соль. Шух. І. 16.
Скосити, -ся. Cм. скошувати, -ся.
Теркатий, -а, -е. = таркатий. Вх. Зн. 69.
Хве! меж., выражающее отвращеніе, гадливость, фи. Хве-хве! руська кость пахне! Рудч. Ск. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.