Грімни́ця, -ці, ж. 1) Ударь грома? Молнія съ громомъ? Блиснула грімниця із чорної хмари. 2) Свѣча, зажигаемая во время грома (согласно народному вѣрованію). 3) = Громниця.
Добря́чий, -а, -е. Очень добрый, очень хорошій. Всі царства Божого йому жадають, такий добрячий був чоловік. Добрячі були люде покійнички. Каміння ще добряче. Добрячий таки ярмарок був. Добрячу таки бійку спинили.
Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Ум. жу́рка.
Захиме́рити, -рю, -риш, гл. Закапризничать.
Напа́рити, -рю, -риш, гл. Напарить.
Напина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. напну́тися и нап'яти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Вона напнулася хусткою. Кобеняком нап'явся. 2) Натягиваться, натянуться. Струна напинається. 3) Натужиться, понатужиться. Нап'явсь, за гілечку смикнув, аж дерево те затріщало. Черв'як плазує... аж напинається, аж звивається, поспішаючи.
Поцвірінькати, -каю, -єш, гл. Почирикать.
Саґан, -на, м. Котелъ, большой горшокъ; вообще посуда (даже деревянная). Ум. саґаник, саґанчик, саґанець.
Спорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Усыпать. Удень берег Ворскли так біліє полотнами, мов снігом торошений.
Тирчак, -ка, м.
1) Торчащій стебель сорной травы зимой. Невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну визирають з-під снігу.
2) = тирч.
3) пт. Crex Pratensis, дергачъ.
