Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли.
2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть.
Заволочи́ти Cм. заволочувати.
Загамува́ти, -му́ю, -єш, гл. Успокоить, укротить, обуздать, усмирить, придержать.
Наке́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Накепкався, як свиня браги.
Напозича́ти, -чаю, -єш, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть.
Нежалісливий, -а, -е. Несострадательный; безжалостный. Ой мати моя та нежаліслива, що ти мене оддала та й не жалувала, що ти мене оддала у чужу сторону, у чужу сторону та в велику сем'ю.
Потрохи, потро́ху, нар. Понемногу. Пара робиться туманом і потроху піднімається вгору. Ум. потрошку, потрішки, потрошечку. Бог дав їй усякої пашні потрішки.
Скудота, -ти, ж. Скудность.
Сумісно нар. Вмѣстѣ, совмѣстно. Літали сумісно.
Суто нар. Совершенно, чисто. Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку.
