Відриватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відірватися, -рвуся, -вешся, гл. Отрываться, оторваться. Випив він та зараз давай відриватись від стіни. Одірвись, коню, од берестонька.
Заглоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле.
Закі́пчитися, -чуся, -тишся, гл. Окончить работать.
Кнурячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина.
Погінь, -го́ні, ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Ум. погонечка.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).
Проміжний, -а, -е. Промежуточный.
Сміти, -смію, -єш, гл. Смѣть, осмѣливаться. Козак дівку вірно любить, ганяти не сміє.
Спомагати, -га́ю, -єш, сов. в. спомогти́, -жу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Рятуй, рятуй рідну Україну, тобі Боже та й споможе. Нікого не споможе, не порадиш.
2) — на що. Давать, дать возможность, средства. На що нас Бог споміг, тим і приймаєм.
Шваєчка, -ки, ж. Ум. отъ швайка.