Гу́льма́ нар. употребляемое тавтологически для усиленія значенія гуляти. Оттак цілісінький день гульма гуляє.
Зубний, -а́, -е́ Зубной. Прилипла вже до кости моя кожа, зостався я із яслами зубними.
Кльока, -ки, ж. = квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче.
Опачина, -ни, ж.
1) Весло на гребномъ суднѣ. Половину козаків у окови до опачин посади.
2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Треба опачини — мостити греблю.
Півшоста числ. Пять съ половиною.
Покуття, покутя, -тя, с. 1) Красный уголъ. Закопав під покуттям. Посажу батька та на покутті. Узвар на базар, а кутя на покутє. 2) покутє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы.
Потік, -то́ку, м. Потокъ, ручей. Ум. потічок. Дійшов до потічка, став переходити, підкачав штани.
Приспівка, -ки, ж. = приспів, то что кому либо о немъ поютъ. Згадала чогось до неї мою приспівку, бо приспівками змалку звикли розмовляти з Настусею. І я тепер на приспівки їм здався.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Устрічати, -ся, -чаю, -ся, -єш, -ся, гл. = устрівати, -ся.
