Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стеля

Стеля, -лі, ж. Потолокъ. Стоїть собі.... плечима стелю підпірає. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕЛЯ"
Гакання, -ня, с. Частое повтореніе вопросит. меж. га.
Зарму́ток, -тку, м. = смуток. Угор. Гол. III. 132.
Лоскоту́ха, -хи, ж. = лоскотарка. Чуб. III. 187.
Пальчак, -ка, м. Шестикъ. Вх. Зн. 46.
Поперестоюватися, -юємося, -єтеся, гл. Перестояться (во множествѣ). Недобра страва, як поперестоюється у печі. Богодух. у.
Поріженько, -ка, м. Ум. отъ поріг.
Потитарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть церковнымъ старостой.
Появити, -ся. Cм. появляти, -ся.
Пуку! меж. Стукъ. Пуку, пуку в оконечко, виглянь, виглянь, дівчиночко! О. 1861. XI. 130.
Рясиця, -ці, ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЕЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.