Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стебельце

Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕБЕЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕБЕЛЬЦЕ"
Булий, -а, -е. Бившій. На булих товаришок, сільських дівчат і з під лоба не поглянула, наче ніколи вони й не здибалися з собою. Св. Л. 90.
Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці. Черниг. г.
Закру́чування, -ня, с. Закручиваніе.
Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю. О. 1862. II. Кух. 65.
Лихово́дити, -джу, -диш, гл. Злодѣйствовать.
Ночліжник, -ка, м. 1) Ночлежникъ. 2) Ночной пастухъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили. Ном. № 12823.
Парадник, -ка, м. Франтъ, щеголь. Вх. Лем. 447.
Приговір, -во́ру, м. = приговірка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Примножати, -жа́ю, -єш, сов. в. примно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, умножить, увеличить. Гріхи свої примножив він. К. Іов. 77. Нехай вам доля спріяє і веселости примножає.
Торбей, -бея, м. Нищій. Шух. І. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЕБЕЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.