Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лузга

Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЗГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЗГА"
Вина 2, -вин, с. мн. см. вино 3.
Гіренький, -а, -е., Ум. отъ гіркий. Гіренький мій світ! Федьк. І. 100.
Жи́лка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Кінчатий, -а, -е. Остроконечный. Кінчатий ніж.
Норовитися, -влюся, -вишся, гл. Капризничать, упрямиться. Недоросток, моя й мати, норовиться. Чуб. V. 661.
Придолоб, -ба, м. = граділь. Шух. І. 165.
Сіпом нар. Дергая. Коні везуть сіпом. Ромен. у. (Леонт.).
Солодок, -дка, е = солодкий. Не будь ні гірок, ні солодок. Ном. № 4602.
Усемогучий, -а, -е. Всемогущій. Бог всемогучий. О. 1862. III. 32.
Ушолопати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить. І сторожі не вшолопають, де взялась. ЗОЮР. ІІ. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЗГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.