Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лузга

Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЗГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЗГА"
Безкритичний, -а, -е. Не провѣренный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Відволокти Cм. відволікати.
Зорениця, -ці, ж. = зориця. Козел. у.
Ліліо́вий, -а, -е. Лилейный. Шух. І. 118.
Панотців, -це́ва, -ве Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс.
Підустов, -тви, ж. = підуства. Вх. Пч. II. 19.
Росходини, -дин, ж. мн. Конецъ сходки, собранія.
Силування, -ня, с. Принужденіе. До милування нема силування. Ном. № 4979.  
Списьменна, списьменська, нар. Свысока, по ученому. Котл. Ен. VI. 81. Оце ж так заговорив вам списьменська. Стор. І. 68.
Цвіркіт, -коту, м. = цвірінькання. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЗГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.