Будько, -ка, м. Тотъ, который обѣщаетъ, говори: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, бубько набудеться. Cм. набуватися 3.
Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати:
Ду́рка, -ки, ж. Глупая, дурочка.
Забу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Затужа́віти, -вію, -єш, гл. = затугавіти. Затужавіла капуста.
Злякати, -ка́ю, -єш, гл. Испугать. Не вір, то звір, хоч не вкусе, то зляка. Запитала вона зляканим голосом.
Зузулина, -ни, ж. = зозуля. Закувала зузулина в саду на паду.
Ло́пать, -ті, ж. 1) Лопасть весла. 2) = лотай.
Обквацятися, -цяюся, -єшся, гл. Испачкаться. Обквацявся як порося.
Поширяти II, -ря́ю, -єш, гл. 1) Порѣять (о птицѣ). 2) Потыкать, понырять. Треба було переїздить місток, а темно дуже. Поширяв ломакою по мосту, — дірок нема, тоді й переїхали.
